Лине крик у вечірню сутінь…
(Як не хочеш чути — не чуй!!!)
—Я не можу так жити, так бути!
Бог! Помилуй! Ісус! Порятуй!!!
Я нічого не встиг зробити,
Лиш грішив у своєму житті…
Дай повірити!!!Дай зрозуміти:
Вмер за мене Ісус на хресті!!!
Шепчуть люди стривожено-сонні:
«Чом не молиться він тихцем?»
А юнак кричить на балконі,
Бо вже глянула смерть у лице.
Це останній день наркомана.
Кров скажено пульсує в виски.
Відступає нірвани омана
І реальність взяла у тиски.
Лине крик над холодним містом,
Вибухаючи в душах людей.
І горять Небеса пломенисто…
Й Батько сина притис до грудей!!!
Він любов’ю його огортає,
Одягає в найкращий вісон,
А юнак розгубився й не знає —
Це насправді, чи може це — сон?!!
Залишаючи біль, страх і втому
Із ілюзії небуття
Він пішов за Ісусом додому
Не у смерть, а у вічне життя!!!
26.03.2009р.
Комментарий автора: Недавно у нашому місті помер наркоман, якому було лиш 22роки. В останні години свого життя він кликав Ісуса, стоячи на балконі свого будинку...
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Прочитано 3814 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 3,67
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Детки, в школу собирайтесь - zaharur Этот "злой" стишок, своего рода пародия на известный стишок Модзалевского, саркастически бросает вызов современной системе образования, которая усердно лишает ребёнка Детства и приспосабливает его сознание для успешной интеграции в общество счастливого потребителя. Вместо развития сердца и возрастания в познании Творца, вместо открытия ребёнку неразрывной связи между духовным и материальным миром, она пичкает до омертвения ум ребёнка огромными пакетами информации с пикантным добавлением (для прикрытия своей наготы) псевдодуховных фиговых листочков (в виде всяких "Основ религии и светской этики")
Стихотворение было навеяно, в числе прочего, "Учеником" Уильяма Блейка:
УЧЕНИК
Приятно выйти на лужок
Рассветною порой -
Трубит охотничий рожок,
И жаворонок со мной
Щебечет озорной.
А в школу не хочу идти -
И мне там не с руки,
Где под надзором взаперти
В узилище тоски
Корпят ученики.
О сколько дней я загубил,
Войдя в постылый класс!
Над книгами лишался сил,
Но знаний не запас -
Они мне не указ!
Поет ли птица или нет
Из спутанных тенет?
Как детям быть, когда Запрет
Их крылышки сомнет
И радости убьет?
Отец и мать! Коль вешний цвет
Обронит лепестки,
Коль не увидят яркий свет
Нежнейшие ростки
Под пологом тоски, -
To что созреет меж ветвей
На дереве таком?
И пору юности своей
Помянем ли добром
Глухим осенним днем?
---
