На зупинці трамваю я на тебе чекаю,
Вже й непевен, не знаю,чи ти прийдеш, чи ні?
Уже ніч наступає, вже не ходять трамваї,
А тебе все немає, дуже прикро мені.
Приспів.
Ти мабуть жартувала, як мене цілувала,
До грудей пригортала у зеленім саду,
І тихенько сказала: »Навідь гадки не мала,
Що тебе покохала я собі на біду»
Мов напилися трунку ми від тих поцілунків,
Що котилися лунко між зелених дібров.
Від обіймів тих, мила, в мене виросли крила,
Душу й тіло зігріла ця раптова любов.
Приспів
Ген вже обрій палає, болем серденько крає,
Соловейко співає світанкові пісні.
На зупинці трамваю я на тебе чекаю,
Тебе досі немає, дуже прикро мені.
Приспів.
Може день ти забула, чи лягла та й заснула,
Чи де ін де гайнула, чи щось інше либонь,
Може ти захворіла, може іншого зстріла,
Може хата горіла, ти гасила вогонь!?
Приспів
Ти мабуть жартувала, як мене цілувала,
До грудей пригортала у зеленім саду,
І тихенько сказала:»Навіть гадки не мала,
Що тебе покохала я собі на біду.»
Микола Токар Сідней.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 7156 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Маленький Иуда - Вадим Сафонов Размышляя над предпасхальными событиями не мог не пройти мимо темы человеческого малодушия. От Иоанна 13гл. \"Перед праздником Пасхи Иисус, зная, что пришел час Его перейти от мира сего к Отцу, явил делом, что, возлюбив Своих сущих в мире, до конца возлюбил их\". И эта любовь вылилась в то, что \"начал умывать ноги ученикам и оттирать полотенцем\". Интересно, что Иуда формально оставался еще учеником, и ему Иисус тоже мыл ноги, зная что в его сердце и что он скоро сделает. Тем не менее, он не остановил его. Он не останавливает и нас, когда мы размениваем вечное на временное, оцениваем любовь в монетах, малодушествуем и оправдываем свои слабости и тд и тп. Поэтому поводу родилось
